Нобелівська премія з фізики 2026: як антарктичний лід став детектором нейтрино

Нейтринна обсерваторія IceCube на антарктичній станції «Амундсен-Скотт»

6 жовтня 2026 року Нобелівський комітет присуджено Нобелівську премію з фізики бельгійсько-американському вченому Френсісу Гальзену, професору Вісконсинського університету, за вирішальний внесок у роботу нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. За даними джерела Бабель, вчений зазначений як американський науковець Френсіс Халзен — джерела по-різному передають написання прізвища та громадянство лауреата.

Ідея, що змінила нейтринну астрономію

Гальзен першим зрозумів, що кригу на Південному полюсі можна використовувати для відстеження нейтрино, і у 1988 році вперше представив цю ідею на Південному полюсі. Народжений у Бельгії 1944 року вчений розробив підлідну обсерваторію IceCube на антарктичній станції «Амундсен-Скотт».

Як лід ловить космічні частинки

Обсерваторія IceCube розташована на глибині від 1450 до 2450 метрів і покриває кубічний кілометр льоду. Нейтрино — частинки з дуже малою масою, що прилітають до планети з різних куточків Всесвіту й майже не взаємодіють із речовиною. Їх можна побачити лише під час зіткнення з атомним ядром, коли виникають спалахи світла, які відстежують сенсори у прозорому антарктичному льоді.

Нейтрино випромінюють зорі, зокрема Сонце, а трильйони таких частинок щосекунди проходять крізь людське тіло.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *