Аналітичний центр Atlantic Council у матеріалі, оприлюдненому 08–09 жовтня 2026 року, простежив хронологію змагання у сфері безпілотних літальних апаратів: від використання БПЛА проти українських міст та цивільної інфраструктури ще з перших етапів повномасштабного вторгнення — до нової фази наприкінці літнього сезону поточного року, в якій Росія має стратегічну перевагу. Ключова зміна — масове застосування ударних дронів з реактивним двигуном. «Однак російські реактивні безпілотники тепер можуть звести нанівець цю козирну карту», — йдеться у статті.
Технології та виробнича база у хронологічному порядку
Спочатку Росія застосовувала ударні безпілотники проти українських міст та цивільної інфраструктури. Нещодавній український аналіз збитих реактивних дронів виявив у них численні іноземні компоненти з Китаю, Німеччини та США, а також технологічні вдосконалення, які покращують наведення та точність і ускладнюють перехоплення. За даними українського аналізу супутникових знімків, Россия наслідує іранський приклад і переносить виробництво дронів під землю. За твердженням України, креслення реактивних дронів уже передані Північній Кореї.
Цілі ударів і хронологія дипломатичних кроків
Кремль використовує поточну перевагу в повітрі для цілодобових атак на Київ, спрямованих на максимальне порушення повсякденного життя; серед останніх цілей — школи, лікарні, житлові будинки, бізнес-центри, автозаправні станції, супермаркети, інтернет-вузли та мости через Дніпро. Україна покладається на парк винищувачів із ракетами «повітря — повітря» та бортовими гарматами; Atlantic Council називає цей спосіб надто дорогим для довгострокового використання. На початку року Україна запропонувала Об’єднаним Арабським Еміратам, Саудівській Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії допомогу у збиванні іранських безпілотників, що призвело до підписання угод про безпеку з низкою держав Перської затоки. Atlantic Council констатує, що російське вторгнення в Україну є переломною подією для глобальної безпеки.
Залишити відповідь