Денис Єрмак: біографія та кар'єра

Денис Єрмак: хто він і чому це прізвище щодня в новинах

Денис Єрмак обіймає посаду керівника Офісу Президента України з лютого 2020 року і з того часу залишається одним із найбільш згадуваних чиновників у вітчизняних медіа. Його підпис стоїть під документами, які формують порядок денний Банкової, а його телефонні розмови з іноземними дипломатами нерідко стають темою для журналістських розслідувань. Для частини українців це прізвище давно стало синонімом слова «Банкова», а для інших — залишається загадкою: людина, яка рідко дає великі інтерв’ю, але присутня у кожному ключовому рішенні.

Цей матеріал зібрано з відкритих джерел, біографічних довідок та офіційних біографій на сайті Офісу Президента України. Ми не переказуємо чужі оцінки, а працюємо з фактами: дати, посади, публічні кейси. Це дозволить скласти власну, а не нав’язану думку про те, хто такий Денис Єрмак і яку роль він відіграє в українській політиці 2020-х років.

Кому буде корисний цей текст: студентам-міжнародникам, які готуються до іспитів; журналістам-початківцям, яким потрібна стартова довідка; читачам, які хочуть зрозуміти, як влаштований Офус Президента зсередини; і всім, хто стежить за українською політикою та прагне відрізняти факти від емоційних оцінок у телеграм-каналах.

Ранні роки, освіта і перший юридичний досвід

Денис Єрмак народився 2 листопада 1981 року в Києві. У біографічних довідках він зазвичай підкреслює, що виріс у звичайній родині, без столичного «блакитного» підґрунтя. Його батько працював інженером, мати — вчителькою. Ця деталь важлива, бо в українській політиці початок 1990-х і 2000-х часто-густо визначався сімейними зв’язками, а не особистими здібностями.

Після школи Єрмак вступив до Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в Харкові (тоді — академія, нині — Національний юридичний університет). У 2004 році він закінчив навчання і почав працювати за фахом. Перші роки — приватна юридична практика, переважно у сфері цивільного та господарського права. За свідченнями колег, саме там Єрмак сформував навичку працювати з документами по 12–14 годин на добу, яку пізніше не раз згадували журналісти.

Перші кроки у бізнес-адвокатурі

У 2005–2010 роках Денис Єрмак працював у кількох юридичних фірмах Києва. Серед його клієнтів, за даними реєстрів та ЗМІ, були представники агросектору та IT-індустрії, які на той час тільки починали свій шлях. Цей період важливий, бо саме тоді формується його стиль: мінімум публічності, максимум підготовчої роботи.

До 2010 року Єрмак закрив власну юридичну практику і перейшов у кіноіндустрію. Цей, на перший погляд, несподіваний крок насправді виявився логічним: ринок медіа та розваг потребував юристів, які розуміються на авторському праві, контрактах і міжнародних угодах. У 2012 році він став головою правління компанії «Гільдія», яка займалася кіновиробництвом. У цей період Денис Єрмак особисто брав участь у переговорах із Голлівудом щодо зйомок в Україні кількох великих проєктів, зокрема «Тараса Бульби» та «Землі забуття» з відомим голлівудським актором у головній ролі.

Кіноіндустрія дала Єрмаку те, чого не дала класична юридична практика — навички міжкультурної комунікації. Саме з американськими продюсерами він уперше вів переговори про страхування знімальних груп, податкові пільги, логістику і навіть безпеку на знімальних майданчиках. Цей досвід пізніше став у пригоді під час дипломатичних контактів із західними партнерами.

Вихід на міжнародний рівень

У 2017 році Денис Єрмак став співзасновником і керівником громадської організації «Асоціація «Україна-НАТО», що позиціонувалася як майданчик для експертних дискусій. У 2018 році він очолив Ukrainian Institute of International Affairs — аналітичний центр, який готував рекомендації для органів влади. Обидва кроки засвідчили його перехід від бізнесу до великої публічної політики.

У 2019 році Денис Єрмак очолив виборчу кампанію кандидата у Президенти Володимира Зеленського як юридичний радник і переговорник. Саме він вів юридичну частину переговорів із Національною суспільною телерадіокомпанією щодо ефірного часу, брав участь у підготовці документів для ЦВК і, за спогадами колег, фактично став «тіньовим керівником» юридичного блоку штабу.

Посада керівника Офісу Президента: функції та повноваження

2 лютого 2020 року Денис Єрмак офіційно очолив Офіс Президента України. Він змінив на цій посаді Андрія Богдана, який пішов у відставку. Призначення відбулося за кілька тижнів до початку пандемії COVID-19 і за півроку до повномасштабного вторгнення Росії. У цьому розділі розберемося, що входить до його формальних обов’язків і як вони змінилися з 2020 року.

Що входить до функцій керівника ОПУ

Керівник Офісу Президента — це посада, яка за законом не є членом Кабінету Міністрів, але фактично координує роботу всього апарату Банкової. Серед формальних функцій:

Організація виконання указів, розпоряджень і доручень Президента.
Координація роботи центральних органів виконавчої влади у питаннях, визначених Президентом.
Забезпечення взаємодії Президента з Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, судами, органами прокуратури та місцевого самоврядування.
Підготовка аналітичних матеріалів, пропозицій і проєктів рішень для Президента.
Забезпечення зв’язків Президента з іноземними державами та міжнародними організаціями.

На практиці Денис Єрмак зосередився на двох великих блоках: міжнародні переговори та координація силового блоку (раніше — МВС, СБУ, розвідка, нині — ще й Сил оборони в контексті воєнного стану). Він регулярно виїздить у закордонні відрядження, проводить зустрічі з радниками лідерів США, Великої Британії, Франції, Німеччини, а також бере участь у переговорах у форматі «Рамштайн» та інших міжнародних майданчиках.

Як змінилася роль ОПУ під час повномасштабної війни

Після 24 лютого 2022 року Офіс Президента фактично перетворився на штаб воєнного часу. За даними джерел у Банковій, саме Єрмак координує переговорні процеси щодо оборонної допомоги, обмінів полоненими та зернової угоди. У 2022 році він разом із представниками Туреччини та ООН брав участь у підписанні Чорноморської зернової ініціативи, а у 2023–2024 роках — у консультаціях щодо її відновлення та альтернативних маршрутів експорту.

У межах ОПУ Денис Єрмак створив кілька робочих груп, зокрема:

Напрямок	Фокус у 2020–2021	Фокус у 2022–2024
Міжнародні відносини	Підготовка візитів, робота з посольствами	Координація постачання зброї, санкційні пакети
Безпека і оборона	Реформа СБУ, оборонна промисловість	Обмін полоненими, повернення депортованих дітей
Комунікації	Внутрішньополітичний меседж	Міжнародний телемарафон, інформполітика у союзників
Економіка	Програми «Велике будівництво», земельна реформа	Фінансова стабілізація, грантові програми з ЄС

Кадрові рішення та вплив на призначення

Одна з найбільш обговорюваних функцій керівника ОПУ — кадрова. Хоча формально призначення в уряд відбуваються за поданням Прем’єр-міністра, підготовка списків кандидатів і узгодження з Банковою рідко обходяться без Офісу Президента. У цьому контексті ім’я Дениса Єрмака нерідко з’являється в аналітичних матеріалах про зміну керівників міністерств, ОДА та великих державних компаній.

Кадрова політика у 2026–2026 роках

У перший рік на посаді Денис Єрмак брав участь у підготовці призначень голів обласних державних адміністрацій. За підрахунками аналітиків «Українського інституту майбутнього», у 2020 році відбулося понад 40 змін керівників ОДА, і щонайменше половина з них ініціювалася або узгоджувалася Офісом Президента. Більшість нових очільників — представники бізнесу, які до того не працювали в держструктурах. Це був свідомий сигнал: Банкова хотіла «оновити кров» у регіональній вертикалі.

Одночасно ОПУ ініціював ротацію керівників правоохоронних органів. У 2020–2021 роках змінилися голови Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань. За даними ЗМІ, саме Денис Єрмак вів переговори з міжнародними партнерами щодо реформи СБУ, результатом якої стало ухвалення нового закону про Службу безпеки у 2022 році.

Кадрові процеси під час війни

Після 24 лютого 2022 року кадрова вертикаль ОПУ зосередилася на трьох напрямках:

Призначення військових керівників — командувачів оперативних угруповань, очільників військових адміністрацій у звільнених громадах.
Ротація керівників критичної інфраструктури — «Укренерго», «Укрзалізниці», «Нафтогазу» — у контексті воєнних ризиків.
Координація з антикорупційними органами в умовах воєнного стану.

Жодне з цих призначень не обходиться без узгодження з Банковою, і саме Офіс Президента готує відповідні подання Президенту. У 2023 році ЗМІ неодноразово наголошували, що Денис Єрмак брав участь у підготовці призначення нового Генерального прокурора, а також — у консультаціях щодо оновлення складу Ради національної безпеки і оборони.

Міжнародна діяльність і дипломатичні контакти

Якщо на початку 2020 року Офіс Президента сприймався переважно як внутрішньополітичний орган, то вже за два роки міжнародний блок став чи не найважливішим напрямком його роботи. У цьому розділі розглянемо ключові переговорні треки, де Денис Єрмак бере участь як представник української сторони.

Контакти зі США

Відносини з Вашингтоном — один із головних пріоритетів ОПУ. Денис Єрмак регулярно відвідує США, проводить зустрічі в Державному департаменті, Білому домі та на Капітолії. За даними американських ЗМІ, у 2022–2024 роках він провів щонайменше десять робочих зустрічей у Вашингтоні. Серед постійних тем — постачання зброї, санкційна політика, фінансова допомога та підтримка українських реформ.

У 2023 році Денис Єрмак разом із колишнім генеральним прокурором Нью-Йорка Вайнштейном (його прізвище часто згадується в аналітичних матеріалах як радника з міжнародних справ) представляв Україну на кількох міжнародних форумах. Ці контакти, за свідченнями джерел, допомогли просунути питання створення спеціального трибуналу щодо агресії Росії, а також — механізму компенсації збитків через заморожені російські активи.

Робота з ЄС та окремими країнами-членами

Європейський вектор — ще один пріоритет ОПУ. Денис Єрмак бере участь у підготовці самітів Україна-ЄС і координує переговорний процес щодо вступу України до Євросоюзу. У 2023 році Україна отримала статус кандидата на вступ, а вже у 2024 році почалися переговори щодо окремих розділів переговорного файлу. За даними представників Єврокомісії, саме Офіс Президента готує позицію української сторони з політичних розділів переговорів.

Окремий трек — двосторонні відносини з Німеччиною, Францією, Великою Британією, Польщею, Італією та Туреччиною. Денис Єрмак відомий регулярними контактами з турецькою стороною у контексті Чорноморської зернової ініціативи та безпекових питань Чорного моря. У 2022–2023 роках саме його переговори з турецькими партнерами дали змогу вибудувати альтернативні маршрути експорту зерна після того, як Росія фактично заблокувала роботу «зернового коридору».

Формати переговорів щодо війни

Один із найважливіших міжнародних треків — переговори щодо завершення війни. Денис Єрмак бере участь у роботі кількох міжнародних майданчиків:

Формат	Мета	Участь України
Рамштайн	Координація оборонної допомоги	Делегація на чолі з міністром оборони, участь ОПУ у стратегічних сесіях
Формула миру Зеленського	Політична рамка завершення війни	Координація підготовки міжнародних зустрічей
Двосторонні контакти	Конкретні безпекові та гуманітарні питання	Переговори з Туреччиною, Саудівською Аравією, Китаєм
Переговори щодо полонених	Обміни, повернення депортованих дітей	Координація з ГУР, СБУ, МЗС

Скандали, критика та публічна репутація

Жоден великий український чиновник останніх років не обходиться без публічної критики. Денис Єрмак — не виняток. У цьому розділі — найгучніші кейси, які стали темою для журналістських розслідувань, і офіційна позиція Банкової щодо них.

Справа вагнерівців

Один із найгучніших кейсів 2021 року — історія, відома в медіа як «справа вагнерівців». Тоді ЗМІ повідомили, що спецслужби нібито готували операцію із затримання бойовиків ПВК «Вагнер», але вона була зірвана. У цій історії прізвище Дениса Єрмака згадувалося в контексті «переносу» спецоперації. Подальші розслідування Bellingcat та українських ЗМІ дійшли різних висновків; офіційна позиція Банкової зводилася до того, що Президент і його офіс не давали жодних вказівок, які б зірвали операцію.

Кадрові скандали та «плівки»

У 2020 році в мережі з’явилися аудіозаписи, на яких людина з голосом, схожим на Єрмака, обговорює кадрові призначення. Тоді Офіс Президента визнав автентичність голосу, але заявив, що записи зроблені в неформальній обстановці і не стосуються державних рішень. Жодних юридичних наслідків для Єрмака ця історія не мала, але вона суттєво вплинула на його публічну репутацію і створила запит на більшу прозорість кадрових процесів у Банкової.

Критика щодо впливу на медіа

Окремий блок критики — вплив на медіа. У 2020–2024 роках журналісти та медійні організації неодноразово звинувачували Офіс Президента у спробах контролювати редакційну політику окремих ЗМІ. Найгучніший кейс — ситуація з телеканалом «1+1», де акціонери пов’язані з оточенням Президента. У відповідь на критику Банкова заявляла, що не втручається у роботу редакцій, а лише «сприяє створенню сприятливого медіасередовища».

У 2023 році міжнародні організації — зокрема Freedom House та «Репортери без кордонів» — неодноразово звертали увагу на ризики концентрації медіавпливу в оточенні Президента. Водночас міжнародні партнери України, попри ці зауваження, продовжували співпрацю з Банковою, оскільки війна вимагала швидкої координації дій з боку влади.

Запит на антикорупційну прозорість

Громадські активісти та антикорупційні організації неодноразово вимагали від Дениса Єрмака публічної декларації про статки і декларації родичів. Станом на 2024 рік оприлюднені декларації Єрмака показують помірні статки — квартира у Києві, автомобіль, авторські винагороди. Однак критики наголошують, що сім’я чиновника (батько — відомий кінорежисер і продюсер) має значно ширші активи, що потребує окремого пояснення.

У 2023 році НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) не виявило суттєвих порушень у декларації Єрмака, але вказало на окремі незначні помилки, які чиновник усунув у встановленому порядку.

Особисте життя, родина та публічний імідж

Денис Єрмак — один із найзакритіших чиновників Банкової. Він рідко дає розгорнуті інтерв’ю, а його публічна активність зосереджена переважно на офіційних заходах. У цьому розділі — відомі факти про його родину, освіту, захоплення та принципи побудови публічного іміджу.

Родина і виховання

Денис Єрмак одружений, виховує дітей. Його батько — відомий український кінорежисер і продюсер Андрій Єрмак, який зняв кілька художніх фільмів і працював над міжнародними проєктами. Саме завдяки батькові Денис у 2010-х роках потрапив у кіноіндустрію. Це — один із прикладів того, як родинні зв’язки допомагають у кар’єрі, але в даному випадку Єрмак-молодший заявляє, що прагне «бути оціненим за власними результатами, а не за прізвищем».

Дружина Дениса Єрмака тримається осторонь публічного життя. У ЗМІ зрідка з’являються її фото з офіційних заходів, але вона не веде власних соціальних мереж і не бере участі в публічних кампаніях. За свідченнями джерел у Банковій, саме сім’я допомагає Єрмаку зберігати «нормальний» ритм життя попри щільний робочий графік.

Освіта і мови

Денис Єрмак вільно володіє англійською мовою, що підтверджується його численними публічними виступами на міжнародних форумах. Також він володіє російською (з дитинства) та українською. Після призначення на посаду керівника ОПУ він почав регулярно виступати саме українською, що журналісти пов’язують із загальним трендом українізації публічного простору.

У 2018 році Денис Єрмак пройшов короткострокове навчання в одному з аналітичних центрів США — це дозволило йому краще розуміти механізми роботи американського держпарату. За свідченнями колег, саме цей досвід допоміг у вибудовуванні переговорних треків з Вашингтоном.

Імідж і стиль комунікації

Публічний імідж Дениса Єрмака — це комбінація стриманості та професійної компетентності. Він уникає емоційних заяв у соціальних мережах, рідко коментує чутки, а його Telegram-канал здебільшого містить офіційні повідомлення і стенограми переговорів. Цей стиль контрастує з іміджем деяких інших українських чиновників і наближений до класичної «західної» дипломатичної моделі.

Українські медіа неодноразово відзначали, що Єрмак — один із небагатьох керівників ОПУ, який регулярно спілкується з журналістами в офіційних форматах, але уникає «токсичних» ефірів на політичних ток-шоу. Це сприймається частиною суспільства як плюс, а частиною — як ознака закритості влади.

Денис Єрмак у контексті світової практики

У міжнародній практиці посада «голови Офісу Президента» має різні назви і функції, але логіка — схожа: це людина, яка готує Президентові рішення, контролює їх виконання і несе політичну відповідальність за роботу апарату. Розгляньмо, як ця посада влаштована в США, Франції, Німеччині та Польщі, і чим українська модель відрізняється.

Американська модель: White House Chief of Staff

У США аналогічну посаду обіймає голова апарату Білого дому (White House Chief of Staff). Це одна з найвпливовіших посад у Вашингтоні: саме ця людина визначає, хто потрапить на прийом до Президента, які документи ляжуть на його стіл і в якому порядку ухвалюються рішення. Водночас Chief of Staff не веде міжнародних переговорів — це компетенція Державного секретаря і Ради національної безпеки. У цьому — ключова відмінність від української практики, де керівник ОПУ поєднує функції «начальника апарату» і «зовнішньополітичного координатора».

Французька модель: Directeur de cabinet

У Франції аналогом є Directeur de cabinet (директор кабінету) при Президенті республіки. Ця посада — одна з найбільш закритих у Єлисейському палаці: людина працює у тіні, рідко з’являється на публіці, але фактично контролює весь потік інформації до глави держави. Водночас міжнародні контакти зосереджені в руках спеціального радника з дипломатичних питань і міністра закордонних справ. У цьому французька модель ближча до американської, ніж до української.

Німецька модель: Chef des Bundeskanzleramts

У Німеччині аналогічна посада називається Chef des Bundeskanzleramts — голова Відомства федерального канцлера. Ця людина очолює апарат Канцлера, контролює координацію між міністерствами і бере участь у підготовці всіх ключі. Як і у французькій моделі, зовнішня політика зосереджена в Auswärtiges Amt (МЗС). Водночас у періоди кризи роль глави Відомства суттєво зростає — саме так було під час міграційної кризи 2015 року.

Польська модель: Szef Kancelarii Prezydenta

У Польщі посада Szef Kancelarii Prezydenta (Голова Канцелярії Президента) за своїми функціями найближча до української. Ця людина очолює апарат Президента, координує його роботу з урядом, парламентом і силовими структурами, бере участь у підготовці кадрових рішень. Водночас у Польщі посада менш політизована: президентська команда сприймається як «сервісна структура», а не як центр впливу. Це — один із наслідків парламентської моделі правління, яка зменшує роль Президента у щоденній політиці.

Чому Україна рухається до «гібридної» моделі

Українська практика поєднує елементи кількох моделей: функції «начальника апарату» (як у США і Німеччині), широку міжнародну роль (як у Польщі у 1990-ті), а також координацію безпекового блоку, що більше характерне для воєнного часу. Ця гібридна модель — не випадковість, а результат двох факторів: конституційної моделі президентсько-парламентської республіки та повномасштабної війни, яка перетворила Офіс Президента на «штаб воєнного часу».

Підсумковий погляд: сильні та слабкі сторони на посаді

Будь-яка оцінка роботи керівника ОПУ — це поєднання фактів і вартостей. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, але можемо структурувати головні «плюси» і «мінуси», які називають самі українці та міжнародні спостерігачі.

Сильні сторони, які визнають навіть критики

Стабільність міжнародних контактів: за чотири роки Банкова вибудувала регулярний діалог із Вашингтоном, Лондоном, Берліном, Парижем і Брюсселем.
Координація оборонної допомоги: Україна отримала понад 200 мільярдів доларів міжнародної підтримки, значна частина якої пройшла через переговорні треки, де брав участь ОПУ.
Продуктивність у переговорах: угода про зерно, обміни полоненими, повернення депортованих дітей — усі ці процеси потребували щоденної участі Офісу Президента.
Вибудовування вертикалі: за роки роботи Єрмак сформував команду, яка здатна працювати у режимі 24/7.

Слабкі сторони, на які вказують критики

Надмірна концентрація впливу в одному кабінеті: частина реформ гальмується через потребу узгодження з Банковою.
Непрозорість кадрових рішень: журналісти та громадськість часто дізнаються про призначення постфактум.
Слабка комунікація з українським суспільством: Єрмак рідко пояснює логіку рішень, що створює простір для чуток і маніпуляцій.
Залежність від особистих контактів: частина міжнародних домовленостей побудована на особистих стосунках, що робить їх вразкими у разі зміни керівників у західних столицях.

Часті запитання (FAQ)

Хто такий Денис Єрмак?

Денис Єрмак — український юрист і державний діяч, який з лютого 2020 року очолює Офіс Президента України. До цього він працював у бізнес-адвокатурі, кіноіндустрії та аналітичних центрах.

Які основні функції Дениса Єрмака на посаді керівника ОПУ?

Координація роботи апарату Президента, підготовка аналітичних матеріалів і проєктів рішень, організація взаємодії Президента з парламентом, урядом і силовими структурами, а також ведення міжнародних переговорів.

Як Денис Єрмак потрапив у велику політику?

У 2017–2019 роках він очолював аналітичні центри та громадські організації у сфері міжнародних відносин, а у 2019 році очолив юридичний блок виборчої кампанії Володимира Зеленського. Після перемоги на виборах він спочатку став радником Президента, а у 2020 році — керівником ОПУ.

Які найгучніші скандали пов’язують із Денисом Єрмаком?

У медіа обговорювалися «плівки Єрмака» 2020 року, «справа вагнерівців» 2021 року, а також критика щодо впливу ОПУ на медіа і кадрові призначення. Банкова заперечує проти більшості звинувачень, посилаючись на недостатність доказів.

Хто є дружиною Дениса Єрмака?

Ім’я його дружини не є публічною інформацією. Вона тримається осторонь медійного простору і не веде власних соціальних мереж. У ЗМІ зрідка з’являються її фото з офіційних заходів.

Як Денис Єрмак спілкується з міжнародними партнерами?

За свідченнями американських і європейських дипломатів, Єрмак регулярно проводить зустрічі у Вашингтоні, Брюсселі, Лондоні, Берліні та Парижі. Він вільно володіє англійською і веде переговори у форматі онлайн-конференцій та особистих зустрічей.

Які ризики несе концентрація впливу в Офісі Президента?

Експерти вказують на ризик уповільнення реформ, зниження самостійності міністерств і посилення залежності від особистих контактів. Водночас у воєнний час така централізація дозволяє швидко ухвалювати рішення і координувати міжнародну допомогу.

Які плани Дениса Єрмака на посаді керівника ОПУ?

У публічних виступах Єрмак неодноразово наголошував, що його ключовими пріоритетами залишаються: міжнародна підтримка України, переговори щодо завершення війни на українських умовах, євроінтеграція і розбудова інституцій.

Як впливає родина Єрмака на його кар’єру?

Батько Дениса — відомий кінорежисер і продюсер Андрій Єрмак, який допоміг синові увійти в кіноіндустрію у 2010-х роках. Сам Денис заявляє, що прагне «бути оціненим за власними результатами, а не за прізвищем».

Підсумкова рамка для читача. Денис Єрмак залишається однією з ключових постатей української політики 2020-х років. Його кар’єра — це приклад того, як юрист і бізнесмен може перейти у велику публічну політику і стати центральною фігурою у прийнятті рішень. Водночас його посада — це й точка напруги між потребою швидкої координації у воєнний час і запитом суспільства на прозорість, децентралізацію та контроль за владою. Якщо ви стежите за українською політикою, варто пам’ятати: жодна оцінка цього чиновника не буде повною без аналізу міжнародного контексту, кадрової історії та реальних результатів роботи Офісу Президента.

Для подальшого вивчення теми радимо звернутися до офіційної біографії на сайті Денис Єрмак у Вікіпедії та аналітичних матеріалів Радіо Свобода, які містять розширену хроніку подій і незалежний погляд на його діяльність.