Журналіста «Української правди» Михайла Ткача та оператора видання Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня під час редакційного завдання, повʼязаного з пошуком колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. Про затримання повідомила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва; редакція назвала дії австрійських правоохоронців незаконними й вимагала негайного звільнення журналіста. МЗС України повідомило, що український консул контактує з австрійською стороною й офіційно звернувся із запитом на доступ до Ткача та пояснення обставин затримання. 9 жовтня Михайла Ткача відпустили.
Перебіг затримання у хронологічному порядку
8 жовтня — затримання Ткача й Бондаренка у Відні; за словами Ткача, «без пояснень вибили вікна в автівці, наставили зброю та змусили лягти обличчям на дорогу». Бондаренко під час затримання зазнав рваних ран руки; під час операції з видалення скла з тіла кайданки з нього не знімали. Під час допиту журналістові показали «аналог підозри», звинувативши у шпигунстві на користь української військової розвідки, участі у злочинній організації та завданні шкоди Австрії; ті самі обвинувачення висунули й оператору. Ткач зазначив, що австрійські слідчі на момент допиту вже знали, що затримали українських журналістів.
Заява Ткача від 14 жовтня
Прокуратура Відня заявляла, що підставою для затримання стали «свідчення очевидців», згідно з якими трьох чоловіків нібито помітили під час спостереження за обʼєктом. 14 жовтня 2026 року Михайло Ткач заявив у розмові з Севгіль Мусаєвою, що деякі з людей, які надавали ці свідчення, можуть бути повʼязані з Русланом Кравченком; це припущення самого журналіста, а не підтверджений факт. Журналісти звернулись до австрійських правоохоронців із вимогою надати матеріали про осіб, що давали свідчення.
Залишити відповідь